Психологія освіти

Автор:  Олександр Орлов Джерело: https://www.facebook.com/dytyachyjpsyholog  === Добре відомо, що емоції прямо впливають на наш фізичний стан. Серце "стукає", "б'ється" або "завмирає", обличчя "червоніє", по шкірі "біжать мурашки", долоні пітніють, живіт "крутить" і т. Д., Коли ми хвилюємося, турбуємося, боїмося, сердимося і відчуваємо інші сильні почуття. Кожна емоція викликає складний набір хімічних реакцій в тілі, які призводять до фізіологічних і ендокринних змін. Тому не дивно, що хронічне занепокоєння і тривога можуть викликати постійні фізичні (соматичні) симптоми і дискомфорт, не маючи органічної або фізіологічної причини. Це в повній мірі проявляється і у дітей будь-якого віку. Приблизно чверть всіх дітей від 2 до 17 років відчувають соматичні симптоми тривоги один або два рази на тиждень. До них відносяться: занепокоєння, болі в животі, почервоніння, прискорене серцебиття, пітливість, головний біль, втома, запамо

  Джерело: https://www.facebook.com/MH4Ukraine/posts/269758831175186 === Пропонуємо починати місяць з корисних звичок для психічного здоров’я Розповідаємо про просту вправу, яку можна виконувати щодня. Вона стане незамінною для людей, котрі доволі часто мають тривогу або перебувають у стресі. Із цією вправою вдасться бути стійкішим до несприятливих ситуацій. Для того, аби виконати вправу: Наприкінці кожного дня виділяйте 15 хвилин, в які ви не будете стримувати своє занепокоєння, тривогу або страх; Увімкніть таймер і протягом 15 хвилин дозвольте собі думати тільки про все погане, що, на ваш погляд, може трапитися; Як час сплине, обов'язково нагадайте собі, що у житті завжди трапляються і сприятливі, і несприятливі події. Крім того, добрий розвиток подій навіть ймовірніший; Коли протягом дня у вас буде виникати тривога або ж відчуття занепокоєння, просто нагадайте собі про 15 хвилин увечері, щоб подумати про негативні речі.

Джерело: https://birdinflight.com/uk/partnership-uk/agregator_spokoyu.html?fbclid=IwAR2G8Vi9UY-zKVy-OgmrkcSqhEkj_bc2uxD0_IV5r6Q1xMF1J5rqW0CSS9w === Випробування роблять нас сильнішими, і за минулий рік у всіх була можливість прокачатися. Але не варто завмирати у стійці бійця та чекати, звідки прилетить удар від 2021-го. Час навчитися розслаблятися та знаходити свій дзен, і тоді будь-яка критична ситуація мине швидше. Для цього Bird in Flight разом з  ТМ «Львівські дріжджі»  розробили агрегатор спокою зі 100 і 1 варіантом, як позбутися стресу. Переходьте за посиланням вище і експериментуйте!

Автор: Олександр Орлов Джерело:  https://psy.systems/.../chetyre-sposoba-povysit... Публікуємо матеріал мовою оригіналу. === Как и взрослые, дети стараются защититься от маленьких и больших сложных или неприятных событий, когда они случаются в их жизни. К первым можно отнести незначительную ссору, легкие усталость или заболевание, посещение незнакомых мест или людей (например, врачей). Пример вторых — переезд в другую часть страны или за границу, конфликты в семье или развод родителей, тяжелая болезнь кого-то из близких или самого ребенка, смерть члена семьи. Стресс — самая естественная защитная реакция человека — помогает собраться с силами и выдержать неприятности, но у такого душевного и физического напряжения есть и последствия: дети могут некоторое время ощущать слабость, быть тревожными, капризными и легко расстраиваться, хуже есть, спать и меньше радоваться тому, от чего раньше получали удовольствие. А хронический стресс, который бывает от слишком болезненных или длительных непр

Автор: Сафуіліна Жанна Джерело:  https://www.b17.ru/article/314011/ === Дитячі страхи. Вікові або патологічні?  Пам'ятка для батьків по віковим групам. Страхи у дітей бувають різні. Є страхи, які з'являються в певному віці і є абсолютно природними. Наприклад, діти 8 - 12 місяців можуть злякатися незнайомих людей, гучних звуків (шум пилососа, гучна музика). Малюки в 2 - 2,5 роки - розлуки з батьками, природних стихій (грім, блискавка, град та ін.). У 9 - 11 років - невдачі в школі або спорті, страх запізнитися, страх окремих тварини (щури, табун диких коней і ін.). Але є ще так звані «патологічні страхи». Вони не характерні для віку дитини, можуть з'явитися без зв'язку з будь-якою зовнішньою подією в її житті. Або сила цих страхів настільки велика, що не відповідає причинам, через які вони з'явилися; і можуть тривати такі страхи дуже довгий час. Такі страхи бувають нав'язливими, сильними, можуть супроводжуватися підозрілістю, незвичайними переживаннями; порушують

Толерантність, прийняття і повага – це запорука не тільки ефективної спільної діяльності (наприклад, освітньої), але і права кожної людини бути саме такою, яка вона є. Адміністрація ДНЗ №166 «Ракета» ділиться цікавою інфографікою з декількох незалежних джерел щодо того, як дорослі розуміють толерантність та на власному прикладі виховують її у дітей. Як люди розуміють це поняття, за версією Global Teacher Prize Ukraine: Із чого складається толерантність та як вона пов’язана з особистісними кордонами, за версією сайту osvitaua.com : І на додаток – як навчити дитину розуміння власних особистих кордонів та толерантності до чужих, за версією osvitaua.com :

     Пам'ятаєте чудові «Шкідливі поради» Григорія Остера? Університет Джонса Гопкінса користується схожим підходом і в одному зі своїх онлайн-курсів пропонує зручний чек-лист конкретних кроків, виконання яких допомагає в ослабленні власного ментального здоров'я і посиленні вигорання від роботи.      Кроки такі:      1. Будьте перфекціоністом, не визнавайте своїх досягнень.      2. Ніколи не займайтеся спортом. Ніколи.      3. Пам'ятайте, що стакан завжди наполовину порожній.      4. Їжте стільки фастфуду, скільки зможете. І ніяких сніданків!      5. У всіх своїх життєвих проблемах звинувачуйте батьків, недолік друзів, свого авторитарного, зневажливого і жадібного начальника або глобальну політичну змову... або когось іще.      6. Приймайте на себе одного/одну відповідальність за все і за всіх. Якщо ви працюєте з людьми, нагадуйте собі, що зробити їх щасливими - це ваш обов'язок.      7. Постарайтеся включитися в нескінченний процес спроб контролювати всіх оточуючих люде

  Джерело: Тріщун Н.А. Сенсорний розвиток дітей дошкільного віку. - Ржищів: 2013. -   44 С. Величина   ВЕЛИКІ І МАЛЕНЬКІ Мета: Навчити дитину чергувати предмети за величиною Обладнання:   чотири великих і маленьких намистини (приблизно 2 і 1см) однакового кольору. Шнур або м'яка дріт, лялька й кошик. Хід: Вихователь показує дитині гарну ляльку, говорить, що лялька прийшла до малюка в гості і принесла щось у коши ку . Потім вихователь садить ляльку на стіл і, виймаючи з кошика коробочку, показує дитині, що там лежать великі і маленькі намистини і нитка. Сказавши, що лялька попросила малюка зробити для неї гарні намист ини , вихователь звертає увагу дитини на те, що намист о можна нанизувати по-різному. Спочатку вихователь сам показує, як треба збирати намист о , а потім пропонує зробити це дитині. Важливо почати чергування з великою намистини, тому що якщо чергувати намиста навпаки, тобто спочатку брати маленьку, потім більшу, дитині буде важко впоратися із завданням, тому що